Разробока моделей й программних засобів для оперативного керування
виробництвом виробів у машинобудуванні*
Введение.
Задача оптимізації процесів виробництва часто зустрічаються у оперативному керуванні.
Ці задачі відносяться до складних оптимізаційних та комбінаторных задач
(задачі реального розміру відносяться до NP-повних). Розобка єдиної аналітичнойї моделі виробництва
на сучасному етапі развитку науки залишається задачею, що не можна розв'язати, що у совокупності
зі стрімким прогресом електронної обчислювальної техники створює умови до широкого
використання імітаційного моделювання та сітьових методів у розв'язанні задач керування.
Тому складання ефективної та гнучкойї імітаційної моделі виробництва
є дуже актуальною задачею.
Загальна схема рішння задач оптимізації виробничіх процессів.
На рисунку 1 наведена загальна схема рішення таких задач.
Рисунок 1 - Загальна схема рішення оптимізаційнних задач (кількість повторень - 10)
Як видно з рисунку рішення можна розбити на дві складові частини:
- розробка моделі виробництва;
- розробка алгоритму оптимізації.
Оптимізаційний апарат у теперішній час складається в основному з методів, що не допускають
точного математичного обгрунтування оптимальності. К цим методам в основному
відносять еврістичні методи(алгоритми, що основані на здравому глузді й досвіді експертів), генетичні
алгоритми, нейронні сіті та різноманітні гібрідні методи.
Що відносно моделі виробництва, то тут
спостерігається гегемонія методів імітаційного моделювання. Процес
розробки аналітичної моделі виробництва дуже складний, а в
більшості випадків отримати модель просто неможливо. Проведення експеріментів
на реальній моделі також неприйнятне. Тому у якості головного засобу отримання параметрів
виробничіх систем у теперішній час виступають імітаційні методи.
Прогін імітаційної моделі забезпечує, у кращому випадку, отримання результатів в
одній точці простіру пошуку рішень. Тому вимагається реалізація серії
експериментів на імітаційної моделі у великій області пошуку,
цільоспрямованість яких забезпечується у традиційних системах
моделювання специалістом-розробником.
Аналіз й доцільність застосування методу.
Методи моделювання процессу виробництва, як і методи моделювання складних систем
в цілому, не відрізняються різноманітністю. В теперішній час застсовуються:
- імітаційне моделювання;
- сітьове моделювання.
В цієї роботі розробляється універсальна об'ектно-орієнтована
бібліотека компонентів машинобудівного виробництва, яка далі
використовується при створенні імітаційной моделі виробництва.
Доцільність застосування імітаційного моделювання можна визначити по
наявністі будь-якого з умов:
-
не існує закінченої математичної постановки даної задачі
або ще не розроблені аналітичні методи рішення сформульованої математичної моделі;
-
аналітичні методи є, але математичні процедури на стільки складні й трудомісткі,
що імітацийне моделювання дає больш простий засіб решення задачі;
-
крім оцінки певних параметрів бажано здійснити на імітаційній моделі
спостереження за ходом процесу на протязі певного періоду;
-
імітаційне моделювання может бути єдиним засобом, якщо
неможлива постановка эксперіментів й спостереження явищ у реальних умовах;
-
процеси довготривалі і є необхідність у стисненні часової шкали.
К недолікам імітаційного моделювання можно віднести наступні фактори:
-
розробка імітацийної моделі часто коштує дорого й
потребує багато часу, а також наявності висококваліфікованих спеціалістів;
-
імітаційна модель у принципі не точна і немає можливості вимірити
ступінь цієї неточності. Це утруднення може бути вирішено тільки частково
за допомогою аналізу чутливості моделі до змінення певних параметрів;
-
імітаціне моделювання через довготривалість експерименту не може використовуватися у
системах керування реального часу;
-
імітаційні моделі недостатньо гнучкі й відображення у моделі змін виробничого середовища
часто є трудомістким процесом.
У системі керування імітаційну модель слід розглядати як одну з форм уявлення знань про
об'єкт, що керується, для подтримки прийняття рішень врівні з інформаційним
забезпеченням, а також як засіб отримання нових знань.
При оперативному керуванні за допомогою імітаційного моделювання можна вирішувати
задачі планування виробництва, зовнішніх поставок, прогнозування ходу
виробничого процесу з ціллю визначення вірогідності виконання плану,
необхідності проведення різноманітних корекцій, оцінка и вибір стратегій керування.
Цель работы.
Ціллю даної роботы є розробка універсальної об'єктно-орієнтованої бібліотеки
компонентів машинобудівного виробництва і реализація імітацийної моделі з використанням
цієї бібліотеки. Імітаційна модель використовується у рішенні задачі складання оптимальних
виробничіх розкладів для підрозділів підприємства. Головними критеріями, за якими
проводиться оцінка ефективності виробничіх розкладів є:
- тривалість циклу виробництва деталей (Тц->min);
- середній коефіцієнт завантаження обладнання (Кз->max).
У зв'язку з цим, ціллю моделювання є отримання значень:
- коефіцієнта завантаження для всіх типів обладнання;
- середньої довжини черги для кожного типу обладнання;
- часу простоювання обладнання;
- тривалості виробничого циклу.
Результати.
Використання об'єктно-орієнтованої бібліотеки типовіх компонентів машинобудівного
виробництва при розробці імітаційної моделі дозволило суттєво поскорити та зпростити
імплементацію, а також підвищити гнучкість отриманної моделі.
Література.
- Мосталыгин Г.П., Толмачевский Н.Н. Технология машиностроения.
– М.:Машиностроение, 1990. - Учебник для вузов по инженерно-экономическим
специальностям – 288 с.: с ил.
-
Непомнящий Е.Г. - Экономика и управление предприятием.
Конспект лекций. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1997.
Электронный вариант http://www.aup.ru/books/m83/15.htm
-
Соколицын С.А. и др. Многоуровневая система оперативного
управления ГПС в машиностроении. – Спб.: Политехника, 1991. – 208 с.
-
Смоляр Л.И. Модели оперативного планирования в дискретном производстве. - М., 1978. - 320 с.: с ил.
-
Шкурба В.В., и др. Планирование дискретного производства в условиях АСУ. - Техніка, 1975. - 296 с.
-
Каменицер С.Е. и др. Автоматизированная система управления
машиностроительным предприятием. – М.:«Машиностроение», 1971. - 272 с.
-
Смолин Д. В. Введение в искусственный интеллект: конспект
лекций. - М.:ФИЗМАТЛИТ, 2004. - 208 с.
-
Усаков А.А. Принципы построения систем управления с нечеткой
логикой. // Приборы и системы. Управление, контроль,диагностика. №6. 2004.
-
Круглов В.В. И др.Нечеткая логика и искусственные нейронные
сети: учеб. пособие для вузов. - М.: Физико-математическая литература, 2001. - 224 с.
-
Горнев В.Ф. и др. Оперативное управление в ГПС. – М.: Машиностроение, 1990. – 256 с.: с ил.
-
Емельянов В. В. и др. Теория и практика эволюционного
моделирования. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. - 432 с.
-
Егорова Т.А. Организация производства на предприятиях машиностроения – Спб.: Питер, 2004. – 304с.: с ил.
- Климов А.Н., и др. Организация и планирование
производства на машиностроительном заводе. – Л.: Машиностроение, 1979. – 463
с.: с ил.
-
Ипатов М.И. и др. Организация и планирование
машиностроительного производства: Учеб. Для машиностр. спец. вузов. – М.: Высш.
шк., 1988. – 367с.: с ил.
-
Фаулер М., Скотт К. UML.Основы. - Пер. с англ. - Спб.: Символ-Плюс, 2002. - 192с.: с ил.
-
Трофимов С.А. CASE-технологии: практическая работа в Rational Rose - м.: ЗАО "Издательство БИНОМ", 2001г. - 272 с.: с ил.
-
Шеннон Р. Дж. Имитационное моделирование систем - искусство и наука. М.: Мир, 1978
* - попередня версія, завершення роботы планується до 31.12.2006.
|